Ось ми й повернулися! Усі завдання виконані, емоції зашкалюють, пробачте за звітлини, бо планшет мій, так трапилось, розбився, а фотоапарат вже давно ледь працює, тому відео зовсім не буде та світлини такі собі. Ну все це нічого!
Почнемо!Погода була чудова весь цей час - просто фантастичне небо!
Доїхали ми так до Бахмуту та зупинились у наших побратимів у штабі 12 омпб, де почали перши роздачи даруночків. Хлопці приїзджали самі бо знали, що ми геть ограничені у паливі.
Дівчата, труселя, що ви передали мали не аби яку популярність))) та й сувеніри були дуже доречні - все ж таки День народження батальону не кожний день!
Перевірки маскувальних сіток))) ох і гарні! Дякуємо! Їх тут же передали на передові позиції.
Дякуємо Кухарскій сотні "Від серця до серця" ! Пробачте голови розвідників не фотографувала просто, щоб потім не замазувати)
А ось це привітання діточок з сш207 дуже їм сподобалось, усіма малюнками були прикрашені намети!
Дівчаткам достались шоколадки патріотичні))
А це вже приїхали хлопці з далеких рубежів наступного ранку))
Пробачте, обличчя теж не можна було знімати))
Ну ось і 101 встигла))) Вони так завжди раді смаколикам!!! Передавали велику подяку!
Після цього ми поїхали до моїх гарнюнь))) у медкорпус - на світлинах тільки хлопці, бо наша "Ромашка" була на визовах, та й хлопці періодично зникали , щоб евакуювати поранених...але не будемо про печальне
Вдячні "Крилам Феніксу" за бронхостоп!
Дякуємо сш82 за сангігієну та смаколики))
Слава твої супчики-боршики поділила всім по трохи))) Ось з якою "жадібністю" хлопці їх хапали))
Дякуємо за дезінфектант, "Дніпровська ініціатива"!
Це у лазню, щоб хлопці митися могли))
Ось так, бійці прилеглих підрозділів перуть свої речи))) тому пральний порошок теж сюди пішов!
Фото на пам*ять, бо прийшла пора їхати на Нову пошту за посилочками від Левенець Олексія з Тернополю.
Посилочки, як отримали , так і поїхали до школи-інтернат №1 спочатку, туди ми щоденники передали. Світлин не багато, але вони обіцяли вислати ще окремо.
До речи, оці пакуночки від класа класу з сш207 призвели фурор! Світлини, як їх розгортають , маю надію, ще вишлють
А оце діточки передали нам свої роботи!
Часу замало, а ще їхати у Торецьк, то ми й попрощалися та швидко поїхали до притулку у Торецьку. По дорозі зкстрілися з моїми найулюбленішими волонтерами з цього міста й вони допомогли нам розібратися трошки.
Діти у притулку різні, це як перевалочна база. Тут їх збирають з від усіль, а потім перерозподіляють по дитячим будинкам. Там треба буде попрацювати ... Буду шукати психологів , лекторів, та возити туди концерти.
Ви бачите, як вони радіють простим консервам!То ж наступного разу більше треба приділити уваги продуктам...
Трохи пограли для них...ви б бачили ці очи...навіть самі босяки зупинились та почали слухати пісні...
Ось вислали поштою, бо коли ми були, маленьки діточки спали) Дуже приємно...
Час плине швидко ... обід давно пройшов, але ми не залишились голодними, бо с такими чистими серцями, як у пана Олександра та пані Олі це не можливо. Ось тут ми зрозуміли, що є тільки 2 стану - дуже хочеться їсти та знов об*їлися.
Це ми трохи по Торецьку проїхалися...було пустинно, бо бахкало трохи)але це нам не заважало
Ну ось ми й поїхали до Бахмуту)))А наступного дня було свято - День народження батальону!Стільки емоцій!!! Стільки зустрічей! Все ж таки 2 роки пройшло, як ми разом!Свято вийшло на славу! Це було просто феєрично, неперевершено!
Ось ми й повернулися! Усі завдання виконані, емоції зашкалюють, пробачте за звітлини, бо планшет мій, так трапилось, розбився, а фотоапарат вже давно ледь працює, тому відео зовсім не буде та світлини такі собі. Ну все це нічого!
Комментариев нет:
Отправить комментарий